Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Усачова В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Усачова В. Є. Сучасний стан рибництва, історія та розвиток галузі на Полтавщині [Електронний ресурс] / В. Є. Усачова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2015. - № 1-2. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2015_1-2_17 На основі літературних джерел розглянуто виробництво риби в сегменті світової аквакультури. Проаналізовано вилов риби та добування інших водних живих ресурсів в Україні та Полтавській області в розрізі останніх років. Розглянуто окремі аспекти історичного розвитку рибництва на Полтавщині. З'ясовано потенційну можливість рибної галузі в досліджуваному регіоні, що визначено наявністю комплексу умов для її розвитку, включаючи велику кількість рибогосподарських водойм, систему ставкових господарств. | ||
| 2. |
Гиря В. М. Зв’язок поліморфізмів генів РLIN і MC4R з відгодівельними якостями свиней [Електронний ресурс] / В. М. Гиря, О. І. Метлицька, В. Є. Усачова, О. М. Бондаренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2018. - № 1. - С. 101-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2018_1_20 | ||
| 3. |
Усачова В. Є. Продуктивність в’єтнамських вислочеревних свиней та їх помісей [Електронний ресурс] / В. Є. Усачова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2013. - № 1. - С. 73-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2013_1_19 | ||
| 4. |
Гиря В. М. Взаємозв'язок спермопродуктивності та статевої активності кнурів-плідників різних генотипів за генами ACTN1 i FSHβ [Електронний ресурс] / В. М. Гиря, О. І. Метлицька, В. Є. Усачова, О. І. Мироненко, В. Г. Слинько // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 1. - С. 130-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_1_17 Розглянуто оцінки генотипів кнурів-плідників за показниками статевої активності і спермопродуктивності та виявлено бажані генотипи генів ACTN1, FSH<$E beta> для подальшої селекційної роботи у стаді. Мета дослідження - виявити зв'язок генетичної структури кнурівплідників за генами ACTN1, FSH<$E beta>та описати вплив їх поліморфізму на показники спермопродуктивності та статевої активності кнурів різних порід. Аналіз спермопродуктивності плідників за геном АСТN1 показав, що кнури генотипу АА мали більший на 28,6 мл об'єм еякуляту (11,8 %, <$E roman P~symbol Г~Р0,05>), ніж їх ровесники генотипу ВВ, однак поступались особинам з генотипом АВ на 52,4 мл (19,3 %). Виявлено, що спермопродуктивність і статева активність плідників за геном FSH<$E beta> були подвійно: кнури великої білої породи мали більший об'єм еякуляту (на 89,0 - 33,7 мл, або у 0,8 - 4,3 раза), а плідники породи ландрас навпаки поступались за цим показником (на 114,5 - 123,3 мл, або на 51,5 - 57,7 %). Результати статистично високо достовірні (<$E roman p~symbol Г~0,001>). У середньому ж по оціненим кнурам достовірна різниця встановлена між генотипами за рухливістю спермій (<$E р~symbol Г~0,05>). Зафіксовано статистично достовірну перевагу (<$E roman Р~symbol Г~0,001>) гетерозисних кнурів генотипу АВ гену ACTN1 великої білої породи, ландрас, дюрок за показниками контакту з фантомом і ерекцією на 42,5 - 55,4 с., а також інтенсивністю еякуляції відповідно на 0,082 - 0,313 с., що й підтверджено вищими індексними показниками (2,1 - 4,2). За геном FSH<$E beta> підтверджена така ж тенденція відносно статевої активності досліджуваних кнурів. Загалом аналіз гаплотипів двох генів АСТN1 і FSH<$E beta> показав, що відбір кнурів за їх лібідо та спермопродуктивністю буде ефективнішим за субгенотипом АВАА, порівняно з генотипами АВАВ і АААВ спостерігається збільшення еякуляту на 7,6 - 38,6 %, концентрації спермій - на 14,3 - 30,2 %, рухливості спермій - на 2,5 - 4,6 %, вища статевою активністю: за контактом плідника з фантомом і ерекцією на 47,8 - 79,2 % та інтенсивністю еякуляції - на 5,0 - 14,5 %. Для оцінки продуктивних якостей кнурів-плідників відмічена окрема роль використання індексів спермопродуктивності та статевої активності, які дають можливість проводити об'єктивну оцінку племінної цінності кнурів для встановлення їх селекційного рейтингу.Розглянуто оцінки генотипів кнурів-плідників за показниками статевої активності і спермопродуктивності та виявлено бажані генотипи генів ACTN1, FSH<$E beta> для подальшої селекційної роботи у стаді. Мета дослідження - виявити зв'язок генетичної структури кнурівплідників за генами ACTN1, FSH<$E beta>та описати вплив їх поліморфізму на показники спермопродуктивності та статевої активності кнурів різних порід. Аналіз спермопродуктивності плідників за геном АСТN1 показав, що кнури генотипу АА мали більший на 28,6 мл об'єм еякуляту (11,8 %, <$E roman P~symbol Г~Р0,05>), ніж їх ровесники генотипу ВВ, однак поступались особинам з генотипом АВ на 52,4 мл (19,3 %). Виявлено, що спермопродуктивність і статева активність плідників за геном FSH<$E beta> були подвійно: кнури великої білої породи мали більший об'єм еякуляту (на 89,0 - 33,7 мл, або у 0,8 - 4,3 раза), а плідники породи ландрас навпаки поступались за цим показником (на 114,5 - 123,3 мл, або на 51,5 - 57,7 %). Результати статистично високо достовірні (<$E roman p~symbol Г~0,001>). У середньому ж по оціненим кнурам достовірна різниця встановлена між генотипами за рухливістю спермій (<$E р~symbol Г~0,05>). Зафіксовано статистично достовірну перевагу (<$E roman Р~symbol Г~0,001>) гетерозисних кнурів генотипу АВ гену ACTN1 великої білої породи, ландрас, дюрок за показниками контакту з фантомом і ерекцією на 42,5 - 55,4 с., а також інтенсивністю еякуляції відповідно на 0,082 - 0,313 с., що й підтверджено вищими індексними показниками (2,1 - 4,2). За геном FSH<$E beta> підтверджена така ж тенденція відносно статевої активності досліджуваних кнурів. Загалом аналіз гаплотипів двох генів АСТN1 і FSH<$E beta> показав, що відбір кнурів за їх лібідо та спермопродуктивністю буде ефективнішим за субгенотипом АВАА, порівняно з генотипами АВАВ і АААВ спостерігається збільшення еякуляту на 7,6 - 38,6 %, концентрації спермій - на 14,3 - 30,2 %, рухливості спермій - на 2,5 - 4,6 %, вища статевою активністю: за контактом плідника з фантомом і ерекцією на 47,8 - 79,2 % та інтенсивністю еякуляції - на 5,0 - 14,5 %. Для оцінки продуктивних якостей кнурів-плідників відмічена окрема роль використання індексів спермопродуктивності та статевої активності, які дають можливість проводити об'єктивну оцінку племінної цінності кнурів для встановлення їх селекційного рейтингу. | ||
| 5. |
Гиря В. М. Температурний комфорт і продуктивність свиней [Електронний ресурс] / В. М. Гиря, В. Є. Усачова, О. І. Мироненко, В. Г. Слинько // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 2. - С. 105-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_2_15 Викладено сучасне розуміння про значення температурного фактору на добробут свиней та заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу зміни клімату і вирішення проблем, що пов'язані з цим. Проаналізовано вплив зміни клімату на продуктивність свиней, обгрунтовано адаптаційні процеси та визначено, як попередити можливості виникнення температурного стресу. Досліджено реакцію організму свиней на порушення теплового комфорту. Незадовільний стан мікроклімату тваринницьких приміщень негативно впливає на життєздатність організму у тварин, спостерігається теплове перенапруження, що супроводжується погіршенням апетиту і споживання кормів, а також резистентності тварин до патогенних організмів, паразитів. Визначено, що численні чинники стресу серйозно позначаються на виробництві продукції тваринництва, відтворенні, імунному статусі і ефективності виробництва загалом. Розглянуто механізми регуляції тепла в організмі тварин при температурному стресі та його негативна дія на показники продуктивності свиней різних виробничих груп. Викладено дані щодо заходів адаптації свиней до умов навколишнього середовища в середині приміщень, які зможуть сприяти у вирішенні їх пристосування в умовах теплового стресу, який можна мінімізувати за допомогою регулювання температури у приміщенні системою вентилювання, опалення та охолодження, розприскуванням води. Окреслено основні напрями стратегії регулювання теплостійкості свиней, пов'язані із використанням різноманітних селекційних програм, нових біомаркерів стресу, інноваційних технологій вирощування. Зазначено про використання більш насичених рецептів кормів зі зменшеним рівнем сирого протеїну та клітковини в раціоні, скориговано порції корму. Зібрана інформація може бути використана в наукових дослідженнях, впроваджена у виробництво, навчальний процес при підготовці спеціалістів у галузі технології виробництва продукції тваринництва. | ||
| 6. |
Усачова В. Є. Теплостійкість свиней різних порід [Електронний ресурс] / В. Є. Усачова, В. М. Гиря, Т. М. Рак, А. С. Сябро, І. В. Павлова // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 2. - С. 149-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_2_20 Тепловий стрес обмежує продуктивність тварин, негативно діє на їх добробут, впливає на виробництво і завдає значних збитків. Мета дослідження - провести індексну оцінку теплостійкості та стрестермочутливості свиней різних генотипів, які певною мірою розкривають їх адаптаційну здатність за умови використанням різних методичних підходів. Встановлено, що за індексом адаптаційної здатності (Iа) відгодівельний молодняк червоно-білопоясої м'ясної (ЧБП) породи має вищий показник порівняно з тваринами породи ландрас на 29,5 % і п'єтрен - на 53,3 %. За коефіцієнтом теплової уразливості (КТУ) виявлено, що цей генотип найменше піддавався тепловій дії, який достовірно (<$E P~symbol Г~0,1>) переважав аналогів порід п'єтрен і ландрас, відповідно, на 12,4 і 15,3 %. Тварини цієї породи також мали вищі відгодівельні показники серед дослідних груп. За віком досягнення живої маси 100 кг вони перевершували породи п'єтрен і ландрас відповідно на 11 днів (5,7 %, <$E P~symbol Г~0,05>) і на 4 дні (2,7 %), за середньодобовим приростом на 73,7 г (9,9 %, <$E P~symbol Г~0,01>) і 12 г (1,5 %), за витратами корму на 1 кг приросту на 0,22 корм. од. (5,8 %, <$E P~symbol Г~0,01>) та 0,08 корм. одиниць. Проведено оцінку тварин за розробленим індексним показником стрестермостійкості (Ist) показала, що підсвинки ЧБП породи щонайбільше (71,1 %) мали статус стрестермонейтральних (Ist = 4,3) у співвідношенні 2,5 : 1 до стрестермостійких (Ist = 15,94) за повної відсутності стрестермочутливих тварин. У дослідній групі свиней породи п'єтрен рівень стрестермонейтральних (Ist = 3,95) складав 57,1 % і був на 14,2 % менший, ніж стрестермочутливих (Ist = 1,73), а стрестермостійкі тварини були відсутні. Серед відгодівельного молодняку породи ландрас зафіксовано однаковий рівень (42,9 %) стрестермонейтральних (Ist = 2,31) і стрестермочутливих (Ist = 1,63), а за індексом стрестермостійкості (Ist = 17,42) вони дещо відрізнялися від ЧБП породи. В середньому за генотипами стрестермочутливий молодняк порівняно зі стрестермотійким достовірно (<$E Р~symbol Г~0,01>) мав вищу температуру тіла і частоту серцевого скорочення. Виявлено, що усім стрестермочутливим генотипам характерна висока частота скорочення серця під час дії фіксації - 214,8 - 220,2 ударів/хв., що на 79,9 - 82,0 ударів/хв. більше від їх стрестермостійких ровесників (<$E P~symbol Г~0,001>). Водночас стрестермонейтральні тварини мали достовірно нижчі показники серцебиття порівняно зі стрестермочутливими на 27,1 %. У дослідженнях не виявлено взаємозв'язку індексу стрестермочутливості тварин (Ist) з їх відгодівельними якостями. | ||
| 7. |
Усачова В. Є. Градація адаптаційних здатностей свиней різних генотипів залежно від технологічних умов [Електронний ресурс] / В. Є. Усачова, О. І. Мироненко, А. А. Поліщук, В. Г. Слинько, М. В. Волощук // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2021. - № 2. - С. 165-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2021_2_22 Досліджено зміни теплостійкості відгодівельних свиней залежно від технологічних умов. Мета та завдання проведених досліджень - виявити різний рівень адаптаційної здатності піддослідних генотипів за умови традиційної та інтенсивної технологій виробництва, виявити частку впливу генотипу та факторів середовища на фізіологічні показники у свиней. Робота проведена в умовах традиційної (до реконструкції) та інтенсивної (після реконструкції) технологіях виробництва при зовнішній температурі повітря +23 - +34 <$E symbol Р>C на підсвинках 4 - 5 місячного віку. До реконструкції були використані генотипи великої білої породи української селекції і полтавської м'ясної, після реконструкції для отримання відгодівельного молодняку були використані свиноматки великої білої породи німецької селекції, кнури порід ландрас, п'єтрен та термінальні кнури-плідники кантор. Аналіз досліджень показав, що у свинарнику до реконструкції 80 % двопородних помісей ВБ - ПМ мали низьку адаптаційну здатність, одночасно чистопородні свині ВБ породи мали високу 40 % (Ia = 15,9) та середню 40 % (Ia = 9,2, <$E P~symbol Г~0,01>) адаптаційну здатність. Результати досліджень свідчать, що після реконструкції кращі показники адаптаційної здатності у свиней з генотипом (ВБ - Л) - К - 40 % з високим (Ia = 20,3) та середнім - 60 % (Ia = 8,6, <$E P~symbol Г~0,001>) індексом адаптації. Одержані результати показують, що свині високого рівня адаптації в середньому достовірно переважали своїх ровесників низького рівня адаптації за показниками температури тіла в денний час на 0,32 0С (<$E P~symbol Г~0,01>), частотою серцевих скорочень вранці - на 65,5 (47,8 %) і вдень - на 49,5 (14,3 %) ударів за одну хвилину (<$E P~symbol Г~0,001>), а також індексом адаптації - на 15,1 одиниць (у 4,4 раза, <$E P~symbol Г~0,001>). Встановлено достовірний вплив - 31,7 - 35,8 % (<$E P~symbol Г~0,05>) генотипу на частоту серцевих скорочень у групах відгодівельного молодняку незалежно від технологічних параметрів виробництва. Відмічено високу достовірність впливу генотипу на частоту серцевого скорочення вранці та вдень до реконструкції - 35,8, 28,0 % (<$E P~symbol Г~0,05>). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |